Розділ 3-ий. “Пінгвіни не літають?”
Відомі автори, гарний дизайн та якість за 6 пенсів.
Здавалось би, нічого дивного.
Але не в 1934-му.
Книгарні казали Penguin: «Якщо ми не можемо заробити на 7-ми шилінгах та 6-ти пенсах, як ми заробимо на 6-ти пенсах?»
Автори боялись втратити свої гонорари.
Видавці не продавали права на книги з паперовою обкладинкою.
Лише Woolworths, який торгував товарами за ціною до 6-ти пенсів, ризикнув.
З видавничої точку зору, ідея вважалась божевільною.
Засновник Penguin, Аллен Лейн, мав протилежну думку.
Решта – історія!
Розділ 3-ий.
Назва: «Щоб Ви не думали – думайте навпаки».
Автор: Пол Арден
Схожі статті:
14 березня, 2009 | Категорія: Книги, Пол Арден
| 
Роздрукувати статтю
| 
Надіслати статтю
| Підписатися до коментарів | Залишити коментар | Трекбек
16 березня, 2009 о 16:31
як на мене, це так і не так. чому до Пенгвіна ніхто не продавав дешеві книжки пояснюється тим, що видавці вважали, що їхня аудиторія не сприйматиме дешевки в тонкій обкладинці і маленького розміру. ті люди, що на початку минулого століття найбільше купували книги, ставились до них не так, як ми зараз. вони їх збирали, складали в своїх бібліотеках, любувались, пишались, хвалились ними, гладили та нюхали… один із моїх найкращих друзів саме так з ними і поводиться, навіть і в наш час… але він виняток, радше ніж закономірність на сьогоднішній день. Аллен Лейн просто побачив можливість донести книги до масовішого споживача – не бібліоманів, а до виникаючого в європі середнього класу. які прочитавши книгу, готові її викинути, дати почитати іншому і тд.
з іншого боку, сьогодні демпінг також не єдиний спосіб успішного позиціонування товару. існують різні категорії (від наддорогих до наддешевих), які задовольняються потреби різних за прибутками споживачів. найуспішніші представники і тих й інших категорій непогано себе почувають.
16 березня, 2009 о 13:50
найцікавіше те, що сьогодні дійсно досить логічно було б запропонувати товар більш широкого вжитку (як варіант – дешевший за аналоги), щоб забезпечити розвиток бізнесу.
Судячи с посту, на початку минулого століття це здавалось не зовсім логічним.
16 березня, 2009 о 12:17
Як на мене, логіка – це стандартизований/традиціоналізований спосіб мислення. завжди притримуючись її, важко відкрити/створити щось нове. звичайно, я не вважаю, що кожен нелогічний крок – це шлях до успіху. але серед таких пустих нелогічних вчинків ховаються приховані перли – джекпоти для їх відкривачів. певні люди мають нюх на такі речі. і автор цієї книги, мені здається, намагається навчити нас розвивати такі здібності.
16 березня, 2009 о 11:19
То логіка заважає бізнесу?