<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
		>
<channel>
	<title>Коментарі до Білкова кухня</title>
	<atom:link href="http://dvokrapka.com/life/2008/09/bilkova-kuhnya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://dvokrapka.com/life/2008/09/bilkova-kuhnya/</link>
	<description>Популярно про непопулярне</description>
	<lastBuildDate>Mon, 28 Mar 2011 02:31:48 +0300</lastBuildDate>
	<generator>http://wordpress.org/</generator>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
		<item>
		<title>Від: Станіславівський Натураліст &#187; ТИТАН: ПЕРСПЕКТИВИ ІНОПЛАНЕТНОГО ЖИТТЯ</title>
		<link>http://dvokrapka.com/life/2008/09/bilkova-kuhnya/comment-page-1/#comment-880</link>
		<dc:creator>Станіславівський Натураліст &#187; ТИТАН: ПЕРСПЕКТИВИ ІНОПЛАНЕТНОГО ЖИТТЯ</dc:creator>
		<pubDate>Mon, 03 Aug 2009 04:41:32 +0000</pubDate>
		<guid isPermaLink="false">http://dvokrapka.com/?p=67#comment-880</guid>
		<description>[...] Якось, ще у шкільні роки, мені до рук потрапила книга Йосипа Шкловського &#8220;Всесвіт. Життя. Розум.&#8221;, яку я прочитав із величезним задоволенням. Автор настільки популярно і легко розповідає про складні астрономічні явища, можливість виникнення життя й інопланетних цивілізацій, що мені – тоді ще школяру – було все абсолютно зрозуміло. І от, у розділі про можливість життя на інших планетах Сонячної системи, я дізнався про існування однієї вельми інтриґуючої гіпотези – аміачного життя. На противагу, воді, яка замерзає при нулі  градусів за Цельсієм, аміак – лише при мінус 78 градусах, а температура його кипіння – мінус 33 градуси. Хоча, на поверхні Титану й холодніше, але можливо не на всій планеті (на полюсах Землі також холодніше, ніж на екваторі). Оскільки аміак, як і вода, є добрим розчинником, то на його основі цілком може розвинутись життя. Правда, на кардинально відмінних, від земних, принципах… Гіпотеза передбачає, що за умови відсутності кисню і води у азотно-аміачній атмосфері, кисневмісні органічні сполуки можуть бути синтезованими небіологічним шляхом, де кисень буде замінений аміногрупами. Важливість цього нюансу полягає в тому, що аміногрупи мають дуже високу реаґентну здатність. Проте, мені, як біологу, досить важко уявити побудову пептидних зв’язків у білках при взаємодії двох аміногруп… Можливо, Вам читачу, відомо, що пептидний зв’язок виникає між аміногрупою однієї амінокислоти і карбоксильною групою іншої, а тут маємо дві аміногрупи. Хоча, реакція між ними можлива. Це, звичайно, не пептидний зв’язок, але таки полімер. Зауважу, що білок не є обов’язковим – ми уже писали про гіпотезу світу РНК, коли на Землі первинним було життя на основі РНК, а тільки згодом виникло білкове життя… [...]</description>
		<content:encoded><![CDATA[<p>[...] Якось, ще у шкільні роки, мені до рук потрапила книга Йосипа Шкловського &#8220;Всесвіт. Життя. Розум.&#8221;, яку я прочитав із величезним задоволенням. Автор настільки популярно і легко розповідає про складні астрономічні явища, можливість виникнення життя й інопланетних цивілізацій, що мені – тоді ще школяру – було все абсолютно зрозуміло. І от, у розділі про можливість життя на інших планетах Сонячної системи, я дізнався про існування однієї вельми інтриґуючої гіпотези – аміачного життя. На противагу, воді, яка замерзає при нулі  градусів за Цельсієм, аміак – лише при мінус 78 градусах, а температура його кипіння – мінус 33 градуси. Хоча, на поверхні Титану й холодніше, але можливо не на всій планеті (на полюсах Землі також холодніше, ніж на екваторі). Оскільки аміак, як і вода, є добрим розчинником, то на його основі цілком може розвинутись життя. Правда, на кардинально відмінних, від земних, принципах… Гіпотеза передбачає, що за умови відсутності кисню і води у азотно-аміачній атмосфері, кисневмісні органічні сполуки можуть бути синтезованими небіологічним шляхом, де кисень буде замінений аміногрупами. Важливість цього нюансу полягає в тому, що аміногрупи мають дуже високу реаґентну здатність. Проте, мені, як біологу, досить важко уявити побудову пептидних зв’язків у білках при взаємодії двох аміногруп… Можливо, Вам читачу, відомо, що пептидний зв’язок виникає між аміногрупою однієї амінокислоти і карбоксильною групою іншої, а тут маємо дві аміногрупи. Хоча, реакція між ними можлива. Це, звичайно, не пептидний зв’язок, але таки полімер. Зауважу, що білок не є обов’язковим – ми уже писали про гіпотезу світу РНК, коли на Землі первинним було життя на основі РНК, а тільки згодом виникло білкове життя… [...]</p>
]]></content:encoded>
	</item>
</channel>
</rss>

