Коментарі до Сага про українського блогера

Від: Миша

Миша — Tue, 11 Nov 2008 16:57:08 +0000

Піі…пііі….пііі…піііі….пііі

Від: Блоготиждень №34 | AIN 2.0

Блоготиждень №34 | AIN 2.0 — Mon, 10 Nov 2008 22:20:11 +0000

[...] Ось, анприклад, про що розказує автор в записі Сага про українського блогера: Провівши деякий час на україномовних блогах, я із [...]

Від: Блоготиждень №34 | Blogoreader – українська блоґосфера - блоґи, новини, статті, персони

Mon, 10 Nov 2008 03:27:57 +0000

[...] Насамкінець хотілось би презентувати ще один новий блог українською мовою. називається він "Двокрапка. Популярно про непопулярне". Чіткої тематики у блогу нема, однак прослідковується зв’язок з наукою – опубліковані записи в основному носять науково-популярний характер. Втім, є кілька записів і про українських блогерів. Ось, анприклад, про що розказує автор в записі Сага про українського блогера: [...]

Від: petit_a

petit_a — Mon, 03 Nov 2008 11:26:52 +0000

2wild_flower:
???…риторичні питання??? я нікого не звинувачую у “своїх бідах”. не хочу щоб ми закривали очі на дії того, хто йде по трупах. якщо матушка так за нас тримається то чому я особисто не можу відповідати їй взаємністю?

Від: wild_flower

wild_flower — Mon, 03 Nov 2008 09:46:19 +0000

to petit_a: так хто винний – ідеологія чи все ж таки національність? росія чи утопічна та приречена на загибель модель комунізму? скільки можна звинувачувати когось у своїх бідах? скільки можна страждати та хворіти на комплекс пригніченої та знедоленої країни? чи не час рухатись вперед? декілька днів назад почула, як одна дівчина сказала, мовляв, що були ж колись патріоти. що зараз нам заважає бути такими? працювати на благо своєї країни, а не кидати її за першої ліпшої можливості у пошуках кращого життя за кордоном; радіти через те, що ми українці, а не переймати чиюсь не кращу західну культуру… можна наводити безліч прикладів…

Від: petit_a

petit_a — Sat, 01 Nov 2008 18:45:37 +0000

Росія була і залишається хижаком. видужання від раку ще не дає нам шанс на виживання – поки ми залишаємось маріонеткою в руках путіна. і важлива не кров, що тече в твоїх жилах(хрущов), а яка про-ідеологія керує твоїми мізками.

Від: Vitaliy

Vitaliy — Sat, 01 Nov 2008 15:02:14 +0000

та всі вони одним миром мазані. я наших політиків ще більше не люблю, ніж російських чи будь-яких інших. не хочеться барбатися в цьому бруді.

Від: wild_flower

wild_flower — Fri, 31 Oct 2008 14:53:20 +0000

Голод… Голокост… А хіба тільки росіяни були тоді при владі? Йосип Джугашвілі:), Лаврентій Берія:), Микита Хрущов:)

Від: Vitaliy

Vitaliy — Fri, 31 Oct 2008 14:32:25 +0000

цікаві приклади з Грузією та НАТО – ще не зустрічав людину з такою українською та такими поглядами. лише Росії наша допомога Грузії та вступ до НАТО не подабаються з інших – не стільки фінансових, як військово-геополітичних причин. як на мене, я б продовжував витрачати гроші на допомогу Грузії та вступу до НАТО. Бо хто знає, може Грузії колись, не дай Боже, доведеться допомагати нам, але цього не станеться, якщо ми по-швидше вступимо до НАТО.

P.S. мене уряд Росії теж би не турбував, якби: 1) не заважав нашій євроінтеграції; 2) не шантажував нас газом; 3) не розповідав “Украина — это даже не государство”; 4) не розпалював міжетнічну ворожнечу в Криму; 5) не роздавав з під поли російські паспорти українсьим громадянам (із зрозуміло якою метою); 6) не вважав найбільшою трагедією 20-го століття розпад СРСР (режим, що заморив голодом мільйони українців); список можна продовжувати.
а щодо питань СНІДу, раку і так далі – то це дуже важливі питання. особливо СНІД, бо рак, на разі, не лікується, а зменшення населення спостерігається в усіх розвинених європейських країнах.
вважаю, що гуманітарні питання та питання здоровя вирішуються по мірі підвищення рівня життя людей в країні. а це, в свою чергу, залежить від економічної та політичної інтеграції до цивілізованого світу(вільний, прозорий ринок) та декорупцизації уряду, в першу чергу. але, це точно не по дорозі з Росією. теперішньою, в крайньому разі.

вибач, що навантажую, але ти розумна дівчина і не образишся ))

Від: wild_flower

wild_flower — Fri, 31 Oct 2008 10:37:11 +0000

Ні схвалювати зло не буду ні в якому разі – ти правий. Але в даний момент мій особистий погдяд націлений на теперішнє становище моєї держави і тут вважаю слушним зауважити, що зараз ми за часів нашої … демократії майже кожен рік втрачаємо мільйон населення. Хіба це не голокост??!! Давайте будемо витрачати кошти для вступу до НАТО, допомоги Грузії і т.д. і т.п., а наші люди кожного року будуть помирати все більшими темпами від ракових хвороб, СНІДу, в шахтах…. Акценти зміщені… Особисто мене Росія турбує набагато менше.

Від: iov

iov — Fri, 31 Oct 2008 09:32:39 +0000

Квіточко, те, що сильніший природно пригноблює і поїдає слабшого, цілком вірно, але це ще не означає, що ми повинні схвалювати таких соціальний дарвінізм. Наведу “банальний” приклад: те. що нацисти були сильнішими, ще не означає, що ми повинні визнати голокост як таке собі “право сильного”. Сподіваюсь ти переглянеш свої погляди і не будеш плекати наївні мілітаристські мрії про ядерну зброю.

Від: wild_flower

wild_flower — Fri, 31 Oct 2008 08:34:31 +0000

А щодо політики, то і тут я погодитись не можу. Адже політика Росії, так само, як і США, і Північної Кореї, і Китаю, і Ірану – це політика країн, які мають на своєму балансі величезний військовий арсенал та ядерне озброєння. І дарма чекати милості від таких монстрів. І так склалося історично, що сильніші країни завжди були володарями та завойовниками слабкіших держав. І те саме пережила на собі й Україна. І не знаю, чи варто тут згадувати панування Князівства Литовського, Австро-Угорщини, Польщі, тієї самої Росії… І не можу вибачити Кучмі те, що позбавив нас ядерної зброї та довів до занепаду армію… Отже є про що поміркувати. І думаю, що наша зовнішня стратегія за інших умов була б теж побудована на геть інший лад…

Від: Vitaliy

Vitaliy — Thu, 30 Oct 2008 17:23:05 +0000

wild_flower: можливо я дійсно перебільшою, тому і хотів запитати вашу думку.
стосовно свого націоналізму буду чесним – мені подобаються росіяни і я їх поважаю, в крайньому разі ті, кого я зустрічав. але мені не подобається політика росії. я нічого не маю проти російської мови чи культури. але в росії. в україні, чесно кажучи, хотілось би, щоб українці побільше цінували своє, а не переймали все в інших. це я про тих українців, що приїхавши до києва одразу переходять на “російську”.

стосовно моїх спостережень щодо україномовних коментарів та блогерів – сперечатись не буду. можливо, ти більше бачила та читала їх. це були лише припущення. але я чесно ще жодного разу не зустрічав україномовної падонківської лексики (ну хіба, що від iov сьогодні). але це в нього сарказм видно проклюнувся

Від: iov

iov — Thu, 30 Oct 2008 15:30:11 +0000

та це в аффрата наївний націоналізм проклюнувся. він не навмисне:)

Від: wild_flower

wild_flower — Thu, 30 Oct 2008 12:28:43 +0000

Не можу тут з тобою погодитись, бо сама народилася у російськомовній сім’ї. До того ж за походженням – росіянка. Але ж я – громадянка України та звикла поважати культуру, мову та традиції свого народу (маю на увазі українців). А моя особиста повага до мови базується на її знанні та вживанні. І ніколи не спостерігала “вищий та моральний рівень україномовної аудиторії” у Інтернет-просторі чи будь-де інде. І взагалі не поєдную поняття інтелігентності та моральності із приналежністю до певної мовної групи:).

Від: iov

iov — Thu, 30 Oct 2008 11:41:43 +0000

аффтар жжот!!! +1