Озирнувшись назад, Ви пожалкуєте про багато речей.
Ви зробили неправильний вибір.
Неправильно.
Життя – постійний вибір.
Яке авто мені придбати – практичне чи швидке?
Краще піти навчатись чи влаштуватись на роботу?
Що випити: вино, пиво чи воду?
Який вибір Ви би не зробили – це єдиний вибір, який Ви могли зробити.
У протилежному випадку, Ви б зробили інший вибір.
Все, що ми робимо – результат наших рішень.
Тому, навіщо жалкувати?
Ви та людина, якою Ви вирішили стати.
Розділ 14-ий.
Назва: «Щоб Ви не думали – думайте навпаки».
Автор: Пол Арден<
Віталію, а що принесла особисто тобі ідеологія “щоб ви не думали – думайте навпаки”?
“Позбудься ілюзії рішень” (майстер Уґвей)
Світлано, чесно кажучи, я ще не можу точно сказати, що мені принесла така ідеологія. я в процесі роздумування над нею. переконаний, що не потрібно дослівно сприймати пораду “все робити навпаки”, але в певних ситуаціях – вона може бути дієвою. допомагає виходити за межі своїх стереотипів. хоча, знову ж таки, особисто не можу похвалитись якимось особливими успіхами на практиці ))
ось, наприклад, ponedilok цитує “Позбудься ілюзії рішень”, вираз черепаха з Кунгфу-панди по-моєму?? думка цікава, але, не дивлячись на свою мультяшність, глибока – настільки, що я не можу повністю її осягнути. не можу взяти і позбутись таких ілюзій. надто вкоріненим в моїй голові є концепція рішення і віртуальний механізм, що уможливлює її.
“Все, що ми робимо – результат наших рішень.
Тому, навіщо жалкувати?”
Як на мене, все ці теорії – шлях до пофігізму. Правильного (насправді, в житті є дуже небагато речей, через які варто перейматися), необхідного для емоційного комфорту та гармонії, але, все ж таки, пофігізму.
книга Пола Ардена спрямована в першу чергу на креативних директорів рекламних агенцій, хоча стосуються кожного з нас. пофігізм – дуже важливий в питаннях творчих, оскільки будь-який примус, наддетермінованість, страх, переживання і тд – найбільші вороги творчості.
Пофігізм часто межує з апатією.
Проте, в нашому випадку він допомагає концентруватися на задоволенні від проявів власного творчого “я”.
Як на мене, то пофігізм/апатія – нездоровий стан і творчість не підживлює, а пофігізм/свобода від страху, стереотипів, людей і тд – саме те, що потрібно творчій людині. я вважаю, тут йдеться саме про таку форму пофігізму.