Лише один день знадобився комп’ютерній програмі на те, аби зробити відкриття, на яке у нас пішли століття, а саме: екстраполювати закони руху коливання маятника.
Програма, розроблена дослідниками університету Комелла, визначила закони природи методом дедукції без жодних запрограмованих фізичних чи геометричних знань.
Дане дослідження вже встигли охрестити потенційним науковим проривом, що дає змогу комп’ютерам знаходити подібності в величезних базах даних – надто великих та складних для людського розуму.
«Однією з найбільших наукових проблем сьогодення є неможливість проаналізувати величезні масиви зібраної інформації. Інформація є, а теорій, що змогли би пояснити взаємозв’язки немає», – каже Год Ліпсон, дослідник університету Комелла, який був співрозробником програми.
Виокремлення законів із сирих даних завжди вважалось сферою людської інтуїції – не машинного інтелекту. Схоже, ми входимо в добу, коли людина та машина на рівних співпрацюватимуть, розшифровуючи складні масиви інформації, надто складної для суто людського аналізу.
На відміну від попередніх аналогів, програма «ознайомлена» лише з декількома простими базовими математичними функціями та можливістю відокремлювати найімовірніші пояснення з проаналізованого матеріалу.
Команда Ліпсона розробила програму для встановлення взаємозв’язків у інформаційних масивах та генерації рівнянь, які б їх пояснювали. Введена інформація описувала рухи простих механічних систем, таких як пружинний осцилятор, одиночний та подвійний маятники – механізми, що зазвичай використовуються для демонстрації фізичних законів.
Програма розпочала роботу, виконуючи випадкові комбінації базових математичних процесів – додавання, віднімання, множення, ділення та декількох алгебраїчних операцій.
На початковому етапі, рівняння, генеровані програмою, не пояснювали дані, проте, деякі невдалі пояснення виявились трішечки точнішими за інші. Використовуючи спеціальний алгоритм, програма внесла зміни до цих найправильніших отриманих рівнянь, протестувала їх вдруге, знову вибрала найвдаліші і так далі, аж поки, в процесі еволюції, не з’явились рівняння, що точно пояснюють систему. Виявилось, що деякі з отриманих рівнянь є дуже знайомими: закон збереження імпульсу та другий закон руху Ньютона.
Звичайно, це лише перші кроки і для того, щоб зрозуміти закони, що керують людським геномом чи мозком потрібна набагато досконаліша програма. Але це лише питання часу, вважають вчені. Даний підхід також відкриває нам шлях до кращого розуміння таких сфер як біологічні системи, погода, генетика популяцій, космологія та океанографія з поміж інших.
