Перед підприємцями всього повно, як на тарілці. Із постійним потоком працівників, клієнтів, електронних листів та телефонних дзвінків, що вимагають уваги, залишатись зосередженим може виявитись надзвичайно тяжко. Посеред цього виру та галасу зосередженість та продуктивність роботи можна збільшити, зрозумівши та врахувавши фізичні обмеження власного мозку.
Людський мозок легко відволікається, отже в сучасному середовищі електронних засобів комунікації зосередження особливо ускладнюється. «Відволікання показує, що щось змінилось, – каже Девід Рок, співзасновник NeuroLeadership Institute та автор книги “Ваш мозок за роботою” (HarperCollins, 2009 р.). – Відволікання є своєрідним сигналом, що підказує: «Треба зосередити увагу тут і зараз, це може бути небезпечним.» Реакція мозку є автоматичною та практично неспинною.
В той час, як вміння виконувати декілька задач водночас є важливим, у нього є зворотна сторона. «Воно зменшує наш інтелект, буквально знижує наш IQ, – каже Рокк. – Ми робимо помилки, упускаємо дрібну інформацію, виходимо з себе, коли не слід, або робимо орфографічні помилки.»
На додачу, відволікання приносить нам почуття задоволення. «Коли людина виконує кілька задач водночас, її мозок ніби отримує дозу наркотичної насолоди» – каже Рокк, маючи на увазі піднесений емоційний стан під час виконання багатьох справ одразу.
В кінцевому рахунку, мета полягає не в постійному зосередженні, а в виділенні короткого періоду вільного часу на відволікання щодня. «Двадцять хвилин глибокого зосередження на день можуть стати революційними,» – каже Рокк.
Наступні поради можуть допомогти стати зосередженішими та продуктивнішими:
1. Спочатку необхідно виконувати творчу роботу.
Зазвичай люди починають з найпримітивнішої роботи, згодом переходячи до найважчих справ. Це виснажує та знижує зосередженість. «Після години виконання роботи у людини менша працездатність (ніж на початку), – стверджує Рокк. – Кожне прийняте рішення втомлює мозок.»
Для ефективного зосередження варто змінити порядок навпаки. На початок (на ранок) треба виділити задачі, що вимагають найперше творчості або зосередженості, а згодом (протягом решти дня) переходити до простішої роботи, наприклад, видалення електронних листів або призначення зустрічей.
2. Свідомо розподіляти власний час.
Вивчаючи тисячі людей, Рокк з’ясував, що в середньому вони насправді зосереджені лише протягом шести годин на тиждень. «Бажано дуже дбайливо поставитись до того, які справи запланувати на ці години,» – радить Рокк.
Більшість людей найкраще зосереджуються зранку або пізно вночі, а згідно дослідження Рокка, 90 відсотків найкраще думають поза офісом. Людині необхідно зафіксувати, де й коли вона найкраще зосереджується, і згодом розподілити найважчі задачі на цей час.
3. Потрібно тренувати свій мозок, як м’язи.
Коли виконання кількох справ водночас стає нормою, людський мозок пристосовується. Втрачається здатність зосереджуватись, оскільки відволікання входить у звичку. На думку Рокка, «люди навчились не зосереджувати свій мозок».
Варто попрактикувати концентрацію, усунувши всі справи, що відволікають, та приділивши увагу єдиному завданню. Можна почати з малого, наприклад, п’яти хвилин на день, поступово переходячи на великі проміжки часу. Якщо з’ясовується, що мозок відволікається, треба просто повернутися до завдання, що під рукою. «Це все одно, що підтримувати форму, – каже Рокк. – Необхідно всього лиш натренувати «зосереджувальні» м’язи.»