Парадокс гомосексуальності продовжує непокоїти уяву вчених. Всім відомо, що тваринний світ переповнений прикладами «хлопчик з хлопчиком» та «дівчинка з дівчинкою»: від мух, до дельфінів та людей. Проте, біологи Нейтон Бейлі та Марлен Зук з Університету Каліфорнії стверджують, що вчені тяготіють до надмірного спрощення пояснення причин гомосексуальності.
Шукати потрібно не лише в таких простих випадках, як з мухами, які шукають партнерів за запахом, а нюх у них досить слабкий, і тому часто помиляються статтю. Нейтон та Марлен пояснюють гомосексуальність як адаптацію, що слугує посиленню соціальних зв’язків, зменшує статеву конкуренцію та допомагає удосконаленню сексуальних технік.
Декілька цікавих прикладів гомосексуальності: самці гнійної мухи спарюються з іншими самцями просто задля проведення часу, таким чином відволікаючи конкурентів від спарювань із самками; або самці риб виду Goodeidae маскуються під самок і спарюються з ними, відволікаючи собою інших конкурентів-самців від справжніх самок. А молоді мухи стають кращими гетеросексуальними коханцями після того, як попрактикуються на комусь зі своєї статі.
Подібні пояснення іноді стають корисними, але не в усіх випадках. Наприклад, серед темноспинних альбатросів поширена моногамія, але самки переважають кількістю самців, майже одна третина всіх пар – це пари «самка-самка». В такої пари кращі шанси на спільне вигодовування потомства ніж в однієї самки, а також подібні союзи зменшують ймовірність «відбиття» вже зайнятого самця вільною самкою.
В результаті – гомосексуальність сприяє процвітанню колоній альбатросів. Можливо, таким самим чином гомосексуальність може сприяти людським спільнотам. Можливо, спільноти, певні представники якої витрачають енергію на догляд за непов’язаними особинами, є історично здоровішими ніж абсолютно гетеросексуальні.
