Зараз сумна, а тепер ні.
Нове дослідження доводить, що просте видалення сльози з фотографій, на яких плачуть люди, впливає на глядачів таким чином, що вони перестають сприймати смуток на обличчі. Учасники експерименту стверджують, що після цифрового витирання сльози, обличчя перестають бути сумними і набирають різних емоційних відтінків – від захоплення до замріяності.
«Що найдивніше, так це те, що обличчя не просто стають менш сумними – вони взагалі перестають асоціюватися зі смутком», каже Роберт Провін, вчений, який очолив дослідження в університеті Меріленд-Балтімор. «Закрийте сльозу пальцем на екрані і перед Вами постануть зовсім інші емоції».
Вчені вже довго вивчають невербальні засоби комунікації. В результаті цих досліджень, ми дізнались, що багато невербальних жестів передають одні й ті ж поняття в різних куточках світу. Виглядає так, що жестикуляція та міміка обличчя є універсальним продуктом еволюції.
Проте, дане дослідження сконцентрувалось навколо мало дослідженого «ефекту сльози», яке, виявляється, є притаманною лише нашому виду характеристикою.
«Сльози збагачують багатство нашого обличчя як інструменту комунікації», – стверджує Провін. 38 учасників експерименту оцінили 200 фотографій, на яких були зображені 100 випадкових виразів облич та 100 пар фотографій, подібних до опублікованої. За семибальною шкалою, зі спектром оцінки від «Зовсім не сумне» до «Дуже сумне», стирання сльози знизило оцінку на 1.25 балів. Дослідження наводить на думку, що присутність чи відсутність сліз значно впливає на наше судження про емоційний стан людини.
«Проте, витирання сльози – це ще не все. Не менше цікавими є результати, коли ми додавали сльози до несумних облич. Ми отримали дуже цікаві комбінації, але це вже питання наступного етапу досліджень», – каже Провін.