Загублено ланку: прохання повернути за винагороду

Мабуть, жодне наукове відкриття останнім часом не висвітлювалося в пресі настільки широко, як так званий “новий вид ссавців”, “давній примат”, “загублена ланка в еволюції людини” й “восьме диво світу “. Ім’я цій сенсації – Іда. Давайте розберемось, що ж все-таки знайшли вчені.

Передісторія відкриття така. У 1983 році мисливці за скам’янілості проводили розкопки в колишньому сланцевому кар’єрі поблизу німецького містечка Мессель (Messel). В шарі піщанику вони знайшли добре збережені скам’янілі рештки якоїсь вимерлої тварини.

На жаль, знахідка потрапила до рук колекціонерів, а не фахівців в розділеному на дві частини вигляді. Не питайте, навіщо її розділили – цього ніхто не знає. Думаю, на двох частинах можна було більше заробити, ніж на одній*. Одна з частин в 1991 році з’явилася в приватному музеї міста Вайомінг, США, а друга потрапила до німецького колекціонера.

Пізніше доктор Дженс Лоренц Френзен (Jens Lorenz Franzen) із музею природознавства Базеля виявив, що експонат у Вайомінгу містить підроблені частини (господар першої половини вирішив для краси відновити примірник самостійно).

Два роки тому Йорн Хурум (J?rn Hurum), палеонтолог музею природознавства університету Осло (Naturhistorisk museum), від імені свого університету викупив у німецького колекціонера другу частину.

Разом із командою провідних фахівців, притримуючись заходів конспірації, команда провела аналізи об’єднаних закам’янілих решток.

іда

Палеонтологи з’ясували, що Іді, названій на честь шестирічної доньки Йорна, близько 47 мільйонів років. Вона мала чотири ноги та довгий хвіст, розміщені спереду очі, що забезпечували тривимірне сприйняття простору та можливість оцінювати відстані до об’єктів.

Про те, що це представник жіночої статі, свідчить відсутність бакулюма (кістки, присутньої в генітальній частині більшості ссавців-“хлопчиків”). За розміром Іда була як маленька мавпа або велика білка. На момент смерті, їй було не більше 9-10 місяців (дорослою, її вага не перевищила б 600-900 грамів).

В момент знахідки, закам’яніла Іда лежала на боці, швидше за все, потрапивши до природної пастки. Прийшовши на водопій до стародавнього озера, яке періодично випускало метан, вона могла отруїтися газом та, втративши свідомість, потонути.

Завдяки відсутності кисню у воді, тіло збереглося в доброму стані (майже на 95%). Вчені навіть змогли виокремити скам’янілі залишки вовни та вміст шлунку Іди (листя, насіння та фрукти).

Нічого подібного палеонтологи раніше не зустрічали, тому дали новому біологічному виду назву Darwinius masillae.

У результаті на світ з’явилася стаття в журналі PLoS ONE, в якій палеонтологи стверджують, що виявили загублену ланку в еволюції людини.

Звідки такі висновки?
За головними рисами палеонтологи віднесли D. masillae до родини Adapidae, які за загальноприйнятими поглядами ніякого відношення до предків сапієнсів не мають.

Але, після дослідження Іди, вчені перемістили цю родину з підряду Мокроносих мавп (Strepsirrhini) в підряд Сухоносих (Haplorrhini). Тобто, змінили загальноприйняту теорію походження видів, оскільки Сухоносі мавпи є предками антропоїдів або мавпоподібних приматів (Hominoidea), а отже, і D. masillae тепер можна вважати нашим далеким предком.

Перенесення родини Adapidae вони зробили на тій підставі, що Іда не зовсім схожа на лемура (який відноситься до підряду Мокроносих мавп). Цю теорію вже висували раніше, але її підтримують далеко не всі вчені. Хурум з колегами відносяться саме до цих небагатьох.

У чому ж між відмінність між Ідою та лемурами? Перш за все у неї немає так званого “туалетного кігтя” (toilet-claw), який знаходиться в лемурів на другому пальці задньої ноги та використовується ними для розчісування. Крім того, у неї особливої будови зуби, а також таранна кістка (talus).

Саму Іду вчені до антропоїдів не відносять, вважаючи її перехідною ланкою між примітивними приматами та людиноподібними мавпами.

Щодо зв’язку знахідки з людиною, якщо вірити Хуруму з колегами, Іда дійсно є нашим далеким предком. Простежимо історію з кінця (тобто з нас): Homo sapiens з’явився близько 200 тисяч років тому, при цьому його лінія відокремилась від австралопітеків (Australopithecus), що мешкали близько 3-4 мільйонів років тому. Ті, в свою чергу, відокремились від шимпанзе та горили близько 6 мільйонів років тому. Ще раніше (в еоцені) відбулося еволюційне відокремлення вузьконосих мавп або, як їх ще називають, мавп Старого Світу (до яких належать й людиноподібні) від широконосих мавп (або мавп Нового Світу), і сталося це саме після появи Іди.

Проте, не всі палеонтологи визнають цю точку зору. Більшість вважає, що адапісів треба відносити до мокроносих мавп (предки лемурів, а не людини).

“Це незвична знахідка, прекрасно збережений екземпляр вимерлої тварини, але нічого нового вона нам не розповіла”, – вважає палеонтолог Елвін Сімонс (Elwyn Simons) із університету Дюка.

Крім того, опоненти вважають, що не можна оцінювати знахідку за 30-40 характерними рисами. Зазвичай, аналіз проводиться за 200- 400 рисами.

Багато вчених вважають, що Хурум із колегами вибрали лише ті риси, що підтримують їх теорію, не звернувши належної уваги на суперечності.

На цьому можна було б і закінчити розповідь, оскільки наукова частина тут практично закінчується, проте, навколо “фантастичного відкриття” здійнявся такий галас, що не розповісти про нього просто неможливо.

Ось як розвивалися події
Якщо не рахувати двох публікацій, від 10 травня в Daily Mail та 15 травня в Wall Street Journal, можна стверджувати, що вченим до останнього моменту вдавалося приховувати знахідку, що “змінить усе”.
Аби надати відкриттю розголосу, Хурум вирішив презентувати своє досягнення усіма можливими способами.

“Будь-яка поп-група робить так само, – каже Йорн. – Будь-який спортсмен веде себе подібним чином. В науці повинні звикати думати так само”.

“Це частина процесу донесення наукових новин до широкого загалу. Нам необхідно було привернути увагу. Я не вважаю, що це неправильно”, – додає він.

У вівторок в Американському музеї природознавства в Нью-Йорку (American Museum of Natural History) відбулась велика прес-конференцію, де був присутній сам мер міста, Майкл Блумберг (Michael Bloomberg).

Журналістам показали спеціально створений фільм про Іду, презентували книгу The Link, а також веб-сайт Revealing the Link, на якому Іда розглядається в якості найбільшого відкриття сучасної науки.

Варто зазначити, що палеонтологи усього світу знаходили та продовжують знаходити залишки тварин, яких теж можна було б назвати предками антропоїдів.

Найдавнішими скам’янілостями, що не викликають у вчених сумнівів щодо своєї причетності до людиноподібних мавп, є залишки тварин, що проживали в Єгипті близько 32-35 мільйонів років тому.

Нещодавно були знайдені й старіші скам’янілості, включаючи Eosimias, які жили на території Індії та Китаю близько 45 мільйонів років тому. Але чи є ці знахідки першими антропоїдами або їх родичами, як і раніше, залишається питанням без відповіді.

Безумовно, описана знахідка є унікальною. Звичайно, це ланка, яка так чи інакше є родичем приматів. Але багато вчених не вважають Іду чимось винятковим.

Незважаючи на суперечки навколо Іди, вчені погоджуються на одному – ця знахідка ще кілька місяців буде обговорюватися в науковому середовищі й поза ним. Тільки чи буде зроблений остаточний висновок?

* (Не пам’ятаю де і коли, але подібне відбулось раніше. Якийсь хитрий археолого-палеонтолог приїхав кудись в глушину, проводити розкопки – і найняв місцеве населення збирати експонати, які знаходились на великій території. За кожен принесений екземпляр- селянин отримував зафіксовану ціну. Невдовзі, хитріші селяни зметикували, і почали розламувати знайдені артефакти на дрібніші шматочки, заробляючи набагато більше, ніж приносячи цілі шматки. А археолог сидів та захоплено збирав їх докупи)))

  • Вчені й досі не можуть зі 100% вірогідністю сказати звідки взялись люди. Це від нас приховано товщею часу. Я й досі не можу збагнути як з мавпи утворилась еволюційно людина. Таке відчуття що ми просто полігон для чиїхось екпериментів.

  • зародження життя, його еволюція, виникнення людської свідомості – одні з найцікавіших та найскладніших наукових питань. проте, я, особисто, схильний думати, що теорія еволюції та генетика все ж таки пояснюють механізми утворення нових видів із попередніх. в це важко повірити, дивлячись на результат – точно так саме, як важко нашим бабусям чи дідусям зрозуміти принцип роботи компютера, наприклад. Людина, років двісті тому – назвала б компютер теж завезеним інопланетянами чи витвором Бога.

    найкраще в такій ситуації – не полінитися та неупереджено почитати дещо про ту ж теорію еволюції, зрозуміти базові засади роботи генів – і тоді перед Вами відкриється прекрасний, логічний, досить зрозумілий світ природи. і притягувати інші сили окрім природніх відпаде потреба )))

  • Побiльше б вiдкриттiв так званих “перехiдных моделей”, щоб було чим крити доводы прибiчникiв теорii створення.

  • Pingback: Виявлено біологічні тканини в кістках динозаврів - ДВОКРАПКА()

  • Pingback: Генетичний вибух відокремив людей від мавп | ДВОКРАПКА()