Палаюча крига – безвідходний енергоносій 21 століття?

Природний газ, законсервований в кристалах води, може стати новим потужним джерелом енергії, а якщо пощастить – то ще й безвідходним.

На вигляд, клатратний гідрат – звичайна крига. Проте, дана сполука лише частково складається з води. Молекули води в ній утворюють «печерки», в яких утримуються окремі молекули метану.

В порівнянні з іншими викопними джерелами енергії, метан, також відомий як природний газ, звільнює мінімальну кількість вуглекислого газу на одиницю енергії, що при цьому утворюється. Не дивлячись на це, спалювання метану все одно звільнює вуглекислий газ, негативно впливаючи на кліматичні умови.

Проте, вчені розробили такий спосіб вилучення метану з гідратів, який компенсуватиме подальші викиди вуглекислого газу в атмосферу при його спалюванні.

Фізична структура клатратного гідрату «надає перевагу» молекулі вуглекислого газу всередині своєї «печерки», тому при накачуванні гідрату цим газом, він спонтанно займає місце метану. В результаті, ми можемо одночасно вилучати метан та утилізувати вуглекислий газ.

Результати досліджень в лабораторіях підтверджують можливість такого обміну, залишається лише розробити технології для масштабного промислового застосування.

На планеті, за оцінкою вчених, існує приблизно від 10¹⁵ до 10¹⁷ кубічних метрів метану, законсервованого гідратами – величезний запас, до більшої частини якої ми маємо доступ.

Багато такого метану знаходиться неглибоко під морським дном та у вічній мерзлоті. Найбільш дослідженні поклади знаходяться на Алясці, під Мексиканською затокою та у Японському морі.

Поклади в північній Алясці – одні з найбагатших. США, Канада, Японія та Корея вже почали активно працювати в напрямку добування цих енергоносіїв.