«Людське прямоходіння еволюціонувало з метою захисту дітей, заважких, щоб втриматися на наших лисих тілах», – каже Бразилійський фізик Ліа Амарал.
На відміну від Homo sapiens, малюки приматів чіпляються за волохаті материнські животи, а згодом – за їхні спини. Протягом цього часу, саме ходіння на чотирьох є зручнішим і сприятливішим для мам. Адже якби вони випрямились, то їхні дітлахи одразу ж зіслизнули б донизу.
В журналі «Naturwissenschaften» Амарал пояснює еволюцію прямоходіння, як відповідь на облисіння тіл наших пращурів. Чому ж вони почали втрачати волосся? Можливо для того щоб не перегріватися під пекучим сонцем савани або щоб позбавитись набридливих паразитів. Можливо саме безволосе тіло стало ознакою витривалості, а отже і сексуальної привабливості.
Яка б не була причина, наші предки впевненно ставали менш волохатими і менше схожими на мавп. Все більше мам випрямлялися, твердо стаючи на ноги та збільшуючи шанси передати ген прямоходіння нащадкам.
Чи правдиве припущення пані Амарал? Складно перевірити. Не вистачає доказів, але думка цікава.
Примітка до теми: дослідження в журналі «Nature» стверджує, що жіночі спинні хребці еволюціонували інакше ніж чоловічі, що допомагало їм під час вагітності. Не тільки шимпанзе мають цю адаптацію, а й ми також!
