Вибух мало вивчених генетичних змін відокремив людей від інших гомінідів (горил, шимпанзе, орангутангів), а останніх – від решти приматів.
Саме перед відокремленням гомінідів від решти приматів близько 10-ти мільйонів років тому, їхні ДНК зазнали вибухоподібних змін – не класичних мутацій, а варіацій числа копій генів, стверджує генетик Еван Ейхлер із Вашингтонського університету.
Дані генетичні зміни можуть пояснити унікальність людей та інших мавп.
«Це були справжнісінькі генетичні вулкани, що розривали та переміщували цілі фрагменти ДНК», – пояснюють вчені.
Команда Ейхлера проаналізувала ДНК людини, шимпанзе, орангутанга та макаки. Результати дають змогу прослідкувати за генетичними змінами у часовій перспективі, оскільки перечисленні види знаходяться на різних відстанях на еволюційному дереві.
Як і очікувалось, шимпанзе та людина дуже подібні загальним генетичним матеріалом. Основні ж відмінності між ними полягають у варіації числа копій генів – багаторазових повторів однакових генетичних послідовностей, їх стирання, або навіть перекручування послідовностей з кінця на початок.
Серед людей дані варіації асоціюються з такими хворобами як СНІД та аутизм з поміж інших. Ейхлер вважає, вони також можуть спричиняти відмінності між видами.
Аналіз показав, що саме під час уповільнення класичних мутацій, близько 10-ти мільйонів років тому, значно зросла кількість вищеописаних нестандартних варіацій серед предків гомінідів.
Люди та шимпанзе особливо наділені зайвими копіями таких послідовностей, стверджують дослідники.
«Різка перетасовка геному завжди запускає механізм подальших генетичних змін. Можливо, гени, що виникли в результаті такої діяльності, відповідають за виникнення мовлення та інших проявів пізнавальної діяльності. Наразі, це лише припущення, які потребують подальших досліджень для підтвердження».
Не знаю чому Ейхлер і компанія вважають різноманітні інверсії, транспозиції, транслокації, зміни при кросинговері і т.д. нестандартними подіями, але ці процеси відбуваються частіше (при кожному поділі клітини), ніж “звичайні” точкові мутації. Взагалі, n-зростання кількості копій гену чи групи генів на геном чи на хромосому є звичайним явищем. Це дозволяє виду краще пристосовуватись до мінливих умов середовища. Наприклад, у собак більшість груп генів є n-кратними, саме тому це дозволило від їхнього предка – вовка – вивести величезну кількість порід, що відрізняються за усіма параметрами. Якщо б інопланетний дослідник прибув на Землю, то усі породи собак він описав би як абсолютно різні види! А от, скажімо, у корови геном не має такої кількості повторів структурних генів, тому кількість порід корів значно менша…
Як на мене, то тут виникла безпідставна сенсація, бо ці механізми відомі дуже давно – вони тільки ще раз були підтверджені на людині та її найближчих диких родичах…
A.Z.
не знаю, чому вони так це подають. можливо, просто їх здивувало, що цих нестандартних мутацій було значно більше ніж зараз саме 10 мільйонів років тому, коли відбулось вищезгадане розмежування між мавпами. просто цікава сама ідея, що це були не повільні мутації, а швидкі, вибухоподібні.
так на кого ми більше схожі: на коров чи собак?!! ))