Всім нам хочеться досягти чогось в житті – здобути кращу фізичну форму, збудувати успішний бізнес, створити чудову сім’ю, написати книгу-бестселер, виграти чемпіонат і т.д.
Для більшості з нас шлях до цього починається з постановки конкретної досяжної та практичної цілі. Принаймні саме таким підходом до життя донедавна користувався я. Я ставив цілі щодо уроків, які брав, ваги, яку хотів підняти в спортзалі, та щодо клієнтів, яких я бажав мати у своєму бізнесі.
Тим не менше, коли йдеться про фактичне виконання справ та прогрес у важливих для вас сферах, я починаю усвідомлювати, що існує набагато кращий спосіб їх забезпечення.
Все це зводиться до різниці між цілями та систематичністю.
Пояснюю.
Різниця між цілями та систематичністю.
В чому ж вона полягає?
- Якщо ви є тренером, ваша мета – виграти чемпіонат. Систематичність – це те, що ваша команда практикує щодня.
- Якщо ви письменник, ваша мета – написати книгу. Систематичність – це графік написання, якому ви слідуєте щотижня.
- Якщо ви бігун, ваша мета – пробігти марафонську дистанцію. Систематичність є вашим тренувальним графіком на місяць.
- Якщо ж ви підприємець, ваша мета – побудувати бізнес на мільйон доларів. Систематичність – ваш процес продажів та маркетингу.
А тепер справді цікаве питання:
Якщо ви повністю ігноруватимете свої цілі та зосередитесь лише на систематичності, чи ви все одно отримуватимете результати?
Наприклад, якби ви були тренером з баскетболу та ігнорували власну ціль виграти чемпіонат, натомість зосереджуючись на тому, що ваша команда практикує щодня, чи отримали б ви все одно результати?
Думаю, так.
В якості прикладу: за останні 12 місяців я написав понад 115 000 слів. Зазвичай книга має приблизно від 50 000 до 60 000 слів, отже я фактично написав дві книги за цей рік.
Все це так дивує, тому що, пишучи, я ніколи не ставив собі конкретну мету. Я не вимірював хід своєї роботи стосовно якогось орієнтиру, ніколи не рахував кількість слів у жодній конкретній статті, ніколи не казав: «Хочу написати дві книги цього року.»
Натомість я справді зосереджувався на написанні по одній статті щопонеділка та щочетверга. Результатом дотримання цього графіку й були 115 000 слів. Зробивши упор на систематичності та процесі виконання роботи, в кінці я отримував ті самі (або, можливо, кращі) результати.
Давайте поговоримо про ще три причини зосередитись на систематичності замість цілей.
1. Цілі зменшують сьогоденне щастя.
Коли працюєте для досягнення цілі, ви по суті заявляєте: «Я ще недостатньо хороший, але я стану таким, досягнувши мети.»
Проблема з таким настроєм полягає в тому, що людина вчить себе завжди відкладати щастя та успіх до досягнення наступного етапу. «Я стану щасливим, як тільки досягну мети. Я стану успішним, як тільки досягну мети.»
ВИРІШЕННЯ: Потрібно присвятити себе процесові, а не меті.
Через вибір цілі людина бере величезний тягар на власні плечі. Чи можете собі уявити, щоб я поставив за ціль написати дві книги за цей рік? Написання одного тільки цього речення вже мене напружує.
Але люди самі це роблять весь час: беруть на себе непотрібну напругу задля втрати ваги або успіху в бізнесі, або для написання роману-бестселеру. Натомість можна спростити речі й зменшити напругу, зосередившись на щоденному процесі та дотримуючись графіку замість хвилювання про великі, фундаментальні цілі.
Коли людина зосереджується на процесі замість результату, вона здатна насолоджуватись теперішнім моментом, водночас самовдосконалюючись.
2. Цілі дивним чином не відповідають довгостроковому розвитку.
Можливо, людям здається, ніби їхні цілі підтримуватимуть їхню мотивацію у довгостроковій перспективі, але це не завжди так.
Припустімо, що хтось тренується для бігу на напівмарафонську дистанцію. Багато людей ретельно готуватимуться, але одразу ж по завершенні перегонів припинять свої тренування. Їхня ціль полягала у подоланні цієї напівмарафонської дистанції, а тепер коли вони її завершили, ця мета вже не мотивуватиме їх. Коли вся робота зосереджена лише на конкретну ціль, то що ж тоді рухатиме вами далі після її досягнення?
Це може створити «ефект йо-йо», коли люди рухаються туди-сюди, то працюючи на мету, то не працюючи. Цей життєвий цикл ускладнює довгостроковий розвиток особистості.
ВИРІШЕННЯ: Звільнитися від потреби у негайних результатах.
Минулого тижня я займався в спортзалі і робив передостанній підхід зі штангою. Виконавши його, я миттєво відчув щось в нозі. Це не було болем чи травмою, просто ознака втоми в кінці моїх вправ. Протягом однієї чи двох хвилин я думав про виконання остаточного підходу. Потім нагадав собі, що, так чи інакше, все одно планую займатись всю решту мого життя, тому вирішив завершити.
В ситуації, подібній до вищеописаної, цільове мислення наказуватиме завершити підхід та досягнути мети. Зрештою, якщо людина ставить ціль та не досягає її, вона відчуваєте невдачу.
Але завдяки систематичному мисленню в мене не виникло жодних проблем з подальшим виконанням справ. Систематичне мислення ніколи не спрямоване на досягнення певного показника, а слідкує за дотриманням процесу без пропусків занять.
Звичайно, я знаю, що ніколи не пропускаючи тренувань, я у довгостроковій перспективі підніматиму більшу вагу. Саме тому систематичність є ціннішою за цілі. Цілі – це короткострокова перспектива. Систематичність – навпаки, довгострокова. В кінцевому рахунку процес завжди перемагає.
3. Постановка цілей дозволяє контролювати неконтрольоване.
Неможливо передбачати майбутнє.
Але щоразу, як люди ставлять ціль, вони намагаються її виконати. Вони намагаються розпланувати, де й коли це станеться. Люди намагаються передбачити, як швидко вони здатні наблизитись до мети, хоча в них навіть і гадки немає про те, які обставини чи ситуації виникнуть на шляху.
ВИРІШЕННЯ: Вибудувати ланцюги зворотного зв’язку.
Щоп’ятниці я витрачаю 15 хвилин на заповнення маленької таблиці з найважливішими показниками для мого бізнесу. Наприклад, в одній колонці я розраховую частоту збільшення кількості переглядів сторінки (відсоток відвідувачів сайту, що приєднуються до розсилки мого безкоштовного інформаційного бюлетеня на електронну пошту кожного тижня). Я рідко думаю про цифри, але перевірка цієї колонки щотижня свідчить про те, чи я правильно щось виконую. Коли ця кількість зменшується, я розумію, що треба відправити якісний трафік на мій сайт.
Зворотній зв’язок важливий для забезпечення систематичності, оскільки він дозволяє прослідковувати багато справ, усуваючи напругу від передбачення того, що має статись в усіх сферах. Варто забути про передбачення майбутнього та побудувати систему, що може сама посилати сигнали про те, коли треба щось змінити.
Полюбіть систематичність.
Ніхто не каже, що цілі не є корисними. Тим не менше, я виявив, що вони добре пасують для планування власного розвитку, а систематичність – безпосередньо для здійснення такого розвитку.
До речі, думаю, мені варто оголосити цей рік «Роком Лінощів», щоб змусити всіх уповільнити темп та послідовно й методично просуватись вперед замість того, щоб гнатись за солодкими цілями протягом кількох тижнів і видихнутись після того.
Цілі можуть надати напрямок і навіть підштовхнути вперед у короткій перспективі, але фактично завжди перемагає добре вибудувана система. Важлива саме систематичність. Присвятити себе процесу – ось що головне.