Нове дослідження варіацій ДНК підтвердило попередні докази полігіності нашого виду. Протягом майже всієї історії людства, лише незначна частина чоловіків впливала на генетичну картину популяцій.
Десятки тисяч років полігінії залишили слід в нашому геномі, вказуючи на те, що мала кількість чоловіків спарювалась з великою кількістю жінок.
З часом, така поведінка призвела до збільшення кількості генетичних відмінностей на Х хромосомі ніж на Y – тому, що жінки мають дві копії хромосоми Х, а чоловіки лише одну. Іншими словами, диверсифікація відбувається тому, що деякі чоловіки не передають свої гени, тоді як більшості жінкам це вдається.
«Люди вважаються легко-полігінізованими і походять від мавп, які є на 100% полігіними», – каже Майкл Хаммер, генетик з Арізонського університету.
Полігінія – це вид полігамії, коли один самець парується з багатьма самками. Тоді як поліандрія – навпаки.
Команда Хаммера знайшла більше генетичних відмінностей на Х хромосомі, ніж повинно було б бути, якби протягом нашої історії однакова кількість жінок та чоловіків вступали в сексуальні стосунки. Єдиним поясненням цьому може бути лише загальнопоширена та довготривала полігінія.
Вчені не знайшли жодного впливу нещодавно виниклої моногамності на генетичному рівні людини. «Я не знаю, як давно ми стали моногамними, але точно нещодавно в еволюційному сенсі», – каже Хаммер.
Полігінія процвітає, в прихованому вигляді, і в наш час. Навіть, якщо більшість чоловіків західного світу не має багато дружин, вони все одно мають більше дітей від різних жінок, ніж жінки – від різних чоловіків.
І нічого дивного в цьому немає, вважають вчені, точно такі ж генетичні відмінності вони знайшли в мух дрозофіл.