Осиротіле царство тварин

Царство тварин знайшло кузена, але втратило батька.

Конфігуруючи дерево життя, вчені з’ясували, що загальним пращуром тварин була не губка або гребневик, а, поки що, не відомий представник амебоподібних істот, що називаються placozoa.

«Питання про першого пращура всіх тварин не дає спокою біологам ось уже дві сотні років», – каже Роб ДеСалле, еволюційний біолог з Американського Музею Історії Природи. «Наше дослідження перевернуло все з ніг на голову».

Відтоді як Карл Лінней створив таксономічний порядок живих форм у 1735-му році, вчені пропонували безліч кандидатів на роль першої «пратварини»: від гіпотетичної ембріоноподібної гастреї Ернста Хекеля до медузоподібної планули. Проте, останнім часом, зоологи надають перевагу губкам та гребневикам як представникам точки розходження між Білатеріями – істотами з білатеральною (дзеркальною) симетрією тіла, до яких належать люди та більшість представників царства тварин – та Книдаріями, до яких належать медузи, корали та поліпи.

Такий розподіл базувався на відносно грубому анатомічному порівнянні та аналізі декількох генів. Молекулярний аналіз та потужності супер-комп’ютерів дали змогу біологам краще зрозуміти загадки життя.

Гребневики та губки, виявляється, не передували Білатеріям, а належать до Книдарій, які походять від ранніх placozoa. «На перший погляд, вони ідеально підходять на роль найпримітивніших тварин: мають лише три шари та чотири типи клітин, примітивну рухливість та живуть в теплих океанах», – каже ДеСалле. «Але результати стверджують інше. Placozoa виявилась лише пра-кузеном складних життєвих форм, а ми досі не знаємо прабатька».

Команда ДеСалле проаналізувала 9,400 біологічних характеристик – від мітохондріальних та ядерних послідовностей ДНК до молекулярної структури РНК більш ніж 70-ти видів, охопивши кожен головний клас тварин на Землі.

В результаті вийшло нове дерево, з вакантним місцем прабатька на початку гілки. Наразі ДеСалле вважає, що спільним пращуром тварин може бути надтип deuterostomia, група типів, до якої належать морські огірки.

Фото: Trichoplax, єдина відома placozoa / Wolfgan Jakob

Читайте дуже цікаве продовження даної теми на Станіславському Натуралісті .

  • Пане Віталію, неображайтесь, але стаття написана дуже непрофесійно – з біологічної точки зору. Таке речення: “…вважає, що спільним пращуром тварин може бути надтип deuterostomia, група типів, до якої належать морські огірки”. А Ви знаєте, що до вторинноротих належать також Голкошкірі (морські зірки, морські їжаки, морські огірки і т.д.), Геміхордові, та Хордові (і ми з Вами, втому числі) – всього близько 80-100 тис. видів. А що порадите зробити із первинноротими, яких налічується більше 2 млн.? Вони також тварини. У їх ембріональному розвитку формується лише один рот – первинний, тоді як у вторинноротих – спершу первинний рот, який заростає, а згодом на протилежному кінці гаструли проривається вторинний рот (саме там де у первинноротих анальний отвір – це маленька ремарка, адже про це знають лише спеціалісти-зоологи). Тобто, первиннороті є примітивнішими за вторинноротих, тому Дейтеростомії не можуть бути предковою гілкою тварин – радше бічна, малочисельна філа.
    Плакозої або трихоплакси, належать до найпримітивніших тварин, проте, уже давно встановлено, що усі тварини походять від Хоанофлагелят – одноклітинних істот, що підтверджено численними генетичними дослідженнями. Прошу зауважити, що амеби, інфузорії, джгутикові та ін. одноклітинні (окрім, зрозуміло, Хоанофлагелят = Комірцеві джгутикові), за сучасними ситематиками, базованими на сиквенсі мітохондріальної та ядерної ДНК, до тварин не належать!!!
    Раджу доповнити й переробити статтю. До слова, у кнідарій (вони ж кишковопорожнинні) радіальна симетрія тіла, а то Ви це , на противагу білатеральній, не вказуєте у статті.
    A. Z.

  • Андрію, дякую за коментар. як казав раніше, завжди підтримую конструктивну критику. я не біолог, як можна було здогадатись, але знайшов цю новину цікавою для себе, оскільки в ній йдеться про важливі таксономічні зрушення. можливо навіть неправдиві.

    оскільки сам не можу судити про достовірність даних наведених у ній, я довірився статусу першоджерела.

    переробляти новину для мене немає сенсу, оскільки мені потрібно буде дуже багато часу, щоб розібратись у зоологічний таксономії. пропоную Вам написати статтю на дану тему на Станіславському Натуралісті, а я поставлю на неї посилння, щоб читачі могли познайомитись з Вашою правильнішою думкою. і Ви матимете цікавий новий матеріал на своєму блозі, а я зможу порекомендувати читачам почитати Вашу думку.

  • Цікава ідея. Після Вашої публікації, я вирішив написати матеріал про Реброплавів – одних із можливих предків дейтеростомат.
    Опублікована Вами новина не є неправдивою – вона просто неправильно інтерпретована у першоджерелі, з якого Ви, пане Віталію, перекладали. Я, так розумію, що суттю досліджень було з’ясувати звідки походять вториннороті, а не всі тварини. Дайте, будь ласка, лінк на Ваше джерело.
    A. Z.

  • Андрій,

    ось посилання на першоджерело http://blog.wired.com

  • А ось і лінк на оригінальну статтю: http://www.sciencedirect.com
    Шкода, що я не маю доступу до основного тексту, але з абстракту зрозуміло, що основною ціллю було довести, що справжні багатоклітинні безпосередньо походять не від Трихоплаксу – це було відомо уже давно, але генетичних доказів не було. От, тепер, маємо 🙂
    Цікаво, що “Ваше першоджерело” дає ссилку на Вікіпедію – стаття про Реброплавів, – на якій стоїть шаблон “необхідна перевірка експерта”. Ось так народжуються перекручені факти…
    A. Z.

  • Андрію, мусив скоротити посилання бо через них зіхав дизайн правоі колонки. Таке буває на вордпресі. Обовязково прочитаю першоджерело, що ти показав.

  • Pingback: Станіславівський Натураліст()

  • Pingback: Відео перших 24-х годин життя ембріону | ДВОКРАПКА()