Швидкий рефлексивний рух очей пояснює відомі оптичні ілюзії, в яких статичні об’єкти здаються динамічними.
Вчені стверджують, що дія ілюзії припиняється при зупинці мікросаккадичного руху очей.
Проте, ніхто не знає для чого еволюціонували такі зорові властивості. Здається, вони допомагають сприймати нам деталі на периферії зору, при фіксації на об’єкті. (Якщо хочете перевірити, сфокусуйтесь на червоній крапці на картинці справа. Фокусування поступово вимкне мікросаккадичний рух очей, що призведе до зникнення оточуючого блакитного кола.)
«Зазвичай нам здається, що часом наші очі рухаються, а часом залишаються нерухомими. Насправді ж, вони рухаються постійно», – каже Сюзен Мартінез-Конде, дослідник з Неврологічного інституту Берроу, що в Фініксі, США.
Дослідження Мартінез-Конде, опубліковані в Proceedings of the National Academy of Sciences, не просто пояснюють принцип дії оптичної ілюзії. Вони також проливають світло на важливе, досі невирішене, питання: рух в статичних картинках породжений грою нашого мозку чи очей.
Виявляється, що очей.
«Довівши, що ілюзії – результат мікросаккадичного руху – ми можемо з упевненістю виключити суто мозкове пояснення феномену. Ми не виключаємо мозок з процесу, але вважаємо, що ілюзія починається з очей», – каже вона.
Мартінез-Конде повністю не розуміє, як мікросаккадичний рух створюють оманливе сприйняття руху. Вона підозрює, що кожна трохи змінена перефирійна картинка або повністю замінює або накладається на попередню, створюючи враження руху.
Для повного розуміння процесу потрібні додаткові дослідження, але вже існуючі результати вказують на важливі висновки: відхилення мікросаккадичного руху очей можуть спричинювати певні зорові відхилення.
«Різні люди мають різні рівні мікросаккадичного руху: від надто низького до надто високого – каже Мартінез-Конде, – а окулісти ніколи не перевіряють цей показник при діагностиці».
Картинки: 1. Isia Leviant’s “Enigma” / Michael Bach 2. Troxler illusion / WikiMedia Commons