Не знаю як у вас з цим, але я схильний вірити дослідженню, про яке йтиметься нижче. Вірю – бо відчуваю це на власній шкірі. Кожного разу, коли я переходжу на англійську, а мені доводиться робити це доволі часто, я ніби стаю трохи іншою людиною. Зміни, що відбуваються, стосуються не лише певних складнощів із самовираженням (вони є, але не такі, як у більшості українців, оскільки закінчував інститут іноземних мов), а набагато ширших особистісних характеристик. Мені здається, що змінюється моє сприйняття, цінності, емоційний стан, тобто те, що складає «мене» для самого себе.
Девід Луна та Торстен Рінгберг з Baruch College та University of Wisconsin-Milwaukee провели дослідження, яке доводить, що мова, якою ми користуємось в конкретний момент часу активує відповідні до неї «культурні налаштування».
Про зміну «культурних налаштувань» в двомовних осіб під час переходу з однієї мови на іншу було відомо давно і неодноразово проводились дослідження, покликані краще зрозуміти цей феномен. Проте цього разу, об’єктом наукового інтересу стала група людей, які є двокультурними та двомовними одночасно. Як з’ясувалось, саме двомовні та двокультурні найбільше схильні до зміни сприйняття під час переходу на іншу мову.
Для проведення дослідження, вчені відібрали групу американських жінок, вихідців з латинської Америки, кожна з яких була двомовною. В ході експерименту переважна більшість жінок стверджувала, що вони почуваються значно впевненіше, коли говорять іспанською, ніж англійською. Також разючою була відмінність у сприйнятті «піддослідних» серії рекламних роликів за участю англомовних та іспаномовних акторок. В іспаномовних варіантах, головних героїнь сприймали більш самодостатніми та відкритими.
Різниця в сприйнятті доходила до того, що група сприймала одну й ту ж акторку в одному й тому ж ролику як безнадійну, самотню та заплутану в англійському варіанті, та впевнену і незалежну в іспанському.
Схоже на те, що зміни в сприйнятті мають несвідомий характер і, за умови достатнього розуміння механізму, можуть стати серйозним інструментом в маркетингових та політичних війнах в найближчому майбутньому.
P.S. Хтось спробував би розібратись у змінні сприйняття наших співвітчизників. Які в більшості своїй є, щонайменше, двомовними. Але чи є вони двокультурними – це вже складніше питання. Оскільки пройшло ще мало часу, щоб можна було чітко вичленити українську та російську складові нашої пострадянської культури.