Не пробуйте повторити це вдома. Протягом тижня, декілька разів на день, робіть комусь боляче. Спричинений біль контролюйте морфіном, на останній день експерименту замініть морфін звичайним соляним розчином. І щоб б Ви думали? Соляний розчин зніме біль.
Це приклад дії так званого ефекту плацебо – коли «ніщо» стає «чимось». Хоча, назвати це «нічим» не зовсім правильно. Коли Фабріціо Бенедетті, з університету Туріна в Італії, проводив вищеописаний експеримент, він зробив ще один додатковий крок – додав до соляного розчину налоксон, препарат, що блокує дію морфіну. Шокуючий результат? Соляний розчин перестає діяти в якості знеболювального.
То що ж все-таки відбувається? Лікарі знають про ефект плацебо вже не одне десятиліття, а результати з додаванням налоксону вказують на те, що ефект плацебо має біохімічну природу. Проте, на цьому наші знання закінчуються.
Бенедетті також довів, що соляний розчин спрацьовує в якості плацебо, зменшуючи тремтіння та зведення м’язів у людей із хворобою Паркінсона. Його команда виміряла активність нейронів в мозку пацієнтів під час введення соляного розчину. Вони побачили, що дія соляного розчину змушує окремі нейрони в субталамічному ядрі (частині мозку, в якій зазвичай колупаються хірурги, намагаючись полегшити симптоми хвороби Паркінсона) «вистрілювати» рідше та без одностайних вибухів активності – ще однієї ознаки, притаманної цій хворобі. Нейрона активність зменшувалась паралельно з покращенням симптомів: соляний розчин 100-відсотково дає ефект.
Нам ще багато потрібно зрозуміти про дію ефекту плацебо, каже Бенедетті, але в одному ми переконались напевне: розум може змінювати біохімію тіла. «Зв’язок між очікуванням та терапевтичним результатом – чудова модель розуміння взаємодії тіла з розумом», – каже він. Перед дослідниками, наразі, стоїть задача зрозуміти, в яких випадках та де працює плацебо. Можливо існують хвороби, на які ефект не діє. Також можливе існування загального механізму в різних хворобах. Але ми, поки що, цього не знаємо.