Найбільші загадки розуму

Солодкі сни

Якщо Ви запитаєте 10-х людей про природу снів, швидше за все, Ви отримаєте 10 різних відповідей.  А все тому, що вчені ще досі не розгадали цієї таємниці. Один із варіантів: сон тренує мозок, стимулюючи зв’язки між нейронами. Інша теорія: нам сняться невиконанні протягом дня завдання та притлумлені емоції і сон допомагає зміцнити пам’ять. Загалом, вчені погоджуються щодо одного – ми бачимо сни під час найглибшої фази сну, яка називається фазою Швидкого Руху Очей.

Фантомні відчуття

Підраховано, що 80% людей із ампутованими кінцівками відчувають тепло, поколювання, тиск та біль в неіснуючих частинах тіла. Одне з пояснень – частина нервових закінчень біля ампутованої кінцівки починає формувати нові зв’язки зі спинним мозком та продовжує посилати сигнали до мозку, створюючи ілюзію існування кінцівки. Інша можливість полягає в тому, що з самого народження мозок запрограмований працювати, так ніби тіло повністю ціле – тобто в мозку завжди існує відбиток тіла з усіма його частинами.

Центр керування

Супрахіазмальний центр, або біологічний годинник, розташований в гіпоталамусі, програмує тіло на 24-годинний циклічний ритм. Найбільш очевидним проявом циркадного ритму є цикл чергування сну та свідомого стану, але біологічний годинник також впливає на травлення, температуру тіла, кров’яний тиск та вироблення гормонів. Дослідники з’ясували, що інтенсивність оточуючого світла може корегувати наш внутрішній годинник вперед чи назад, регулюючи в організмі кількість гормону мелатоніну. Останні дебати навколо цієї теми стосуються питання, чи можуть мелатонінові додатки запобігати порушенням добового режиму організму (наприклад, внаслідок перельоту через декілька часових поясів).

Ніщо не забуто

Деякі події ми пам’ятаємо все життя. Але чому одне ми пам’ятаємо, а інше забуваємо? Використовуючи техніку сканування мозку, вчені розкривають таємниці механізмів запам’ятовування та зберігання спогадів. Як з’ясувалось, гіппокамп, розташований глибоко в мозку, і є тим диском, де зберігаються наші файли.  Але зберігає він як справжні спогади, так і вигадані. Щоб пригадати справжню подію, вчені запитують в піддослідних також пригадати контекст, в якому ця подія відбулась. Оскільки, саме проблема з пригадуванням контексту вказує на вигадану подію.

Ггггггг…

Сміх – науково-найменше зрозуміла людська поведінка. Вчені стверджують, що під час сміху активуються три різні частини мозку: та, що думає (допомагає зрозуміти жарт), частина, що відповідає за рух (наказує м’язам рухатись) та емоційна частина (створює веселий настрій). Але досі залишається не з’ясованим, чому одні сміються з Ваших недолугих жартів (жарт), а інші з фільмів жахів. Більшість вчених вважають, що сміх – це реакція на несумісності – історії, що суперечать загальноприйнятим очікуванням. Але, якби там не було, в одному всі переконані: сміх приносить нам задоволення.

Природа чи виховання?

Боротьба між школами вчених, одні з яких вважають, що наші психічні особливості зумовлені генетичним спадком, а інші – оточенням та вихованням, триває вже давно. До сьогодні обидві школи акумулюють неспростовні докази своєї позиції. Але де ж правда? Невже знову десь посередині?

Загадка смерті

Вічне життя – тема для Голівуду. Але чому люди старіють? Ми народжуємось з цілим набором механізмів для боротьби з хворобами та травмами. Але з часом наші механізми починають виходити з ладу. Захисні бар’єри від стресів та травм зменшуються. Теорії, що пояснюють людське старіння можна поділити на дві категорії: 1) Як і інші людські характеристики, старість запрограмована в наших генах і має якісь еволюційні переваги; 2) Менш оптимістичний погляд стверджує, що старіння не має сенсу і є результатом клітинного пошкодження. Проте, багато вчених вважають, що наука все ж таки зуміє подовжити людське життя щонайменше вдвічі сьогоднішнього рівня.

Свідомість

Ви щойно прокинулись, за вікном співають пташки, промінчики Сонця відблискують на стіні і легені вдихають свіже ранішнє повітря. Ви щасливі.  Ви щойно перейшли до свідомого стану. Природа свідомості бентежила уяву найбільших умів ще з античних часів. Хоча, лише нещодавно вчені почали вважати свідомість гідним науковим предметом своїх досліджень. Найскладнішим питання в цій сфері залишається пояснення процесів в мозку, що створюють відчуття суб’єктивності. Поки що, вчені склали лише довжелезний список питань.

  • Loret

    Чудово стаття. Взагалі прекрасний пізнавальний блог. Додаю до закладок.Так тримати!

  • Loret, дякую за підтримку. Це ще одне “ЗА”, щоб продовжувати вести Двокрапку ))

  • Pingback: Ефект плацебо - ДВОКРАПКА()