Сонячний вітер втрачає силу

Останнім часом все якось не так, як завжди. То позавчора LHC (щойно запущений атомний коллайдер CERN) вийшов із ладу на декілька місяців, так і не встигнувши нічого корисного зробити. То сьогодні в штаб-квартирі NASA зробили заяву про фіксацію найнижчого, щонайменше за останніх 50 років, рівня потужності сонячного вітру.

«Середній тиск сонячного вітру впав на 20%, починаючи з середини 90-х», – каже Дейв МакКомас з Південно-західного дослідницького інституту в Сан-Антоніо, Техас. «Це найнижчий рівень, який ми коли-небудь фіксували за всі 50 років наших спостережень».

Дивно, але швидкість сонячного вітру не зазнала значних змін – зменшилась лише на 3%. Зміна тиску зумовлена зменшенням його температури та густини, який став на 13% холоднішим та на 20% менш щільним.

«На справді, те, що ми сьогодні спостерігаємо є довготривалою тенденцією послаблення тиску сонячного вітру, яка почалась ще в середині 90-х», – пояснює Арік Познер, вчений NASA.

Як часто змінюється сила тиску сонячного вітру?

«Важко відповісти. Ми спостерігаємо за сонячним вітром від початку космічної доби – з першої половини 60-х і до наших днів», каже Познер. «Для даного проміжку часу – це унікальна зміна. Наскільки унікальною є ця подія в ширшому часовому проміжку сотень чи тисяч років, ніхто не знає. У нас просто немає даних.»

Сонячний вітер впливає на всю Сонячну систему, починаючи з геліосфери. Геліосфера – це сонячне магнітне поле роздуте сонячним вітром на всю Сонячну систему. Кожна планета, від Меркурія до Плутона і навіть далі, знаходиться в її межах. Геліосфера – це перша лінія захисту нашої системи від галактичних космічних променів. Частинки з високою енергією, що летять  із чорних дір та наднових намагаються проникнути в нашу систему, але більшість із них відбивається магнітним полем геліосфери.

«Сонячний вітер вже на роздуває геліосферу так далеко як раніше», – каже МакКомас. «Це означає зменшення захисту від космічного проміння.»

На додачу до зменшення тиску сонячного вітру, вчені також зафіксували послаблення магнітного поля Сонця на 30%, починаючи з середини 90-х. Це ще більше послаблює природний захист. Вчені вже помітили 20%-е збільшення кількості сильно заряджених електронів навколо Землі. Проте, ці частинки не становлять загрози життю, оскільки наша товста атмосфера та власне магнітне поле створюють додатковий захист.

Проте, будь-яка кількість зайвого випромінювання може мати певні наслідки. Якщо тенденція продовжуватиметься, то астронавтам на Місяці чи тим, хто подорожуватиме до Марсу прийдеться отримати високу дозу космічної радіації. Автоматизовані супутники на високих орбітах можуть почати виходити з ладу від посиленого випромінювання. Також, деякі вчені схильні поєднувати збільшення космічного випромінювання з посиленою хмарністю та кліматичними змінами на Землі. Але в цьому ми зможемо переконатись лише в майбутньому.

Найсильніше хто може постраждати в найближчому майбутньому – це корабель NASA, Voyager. Вже протягом 30-ти років він подорожує в напрямку відкритого космосу на край геліосфери. Зі зменшенням геліосфери, Voyager може опинитись поза її межами набагато швидше ніж очікувалось. Ще жоден корабель не виходив за межі геліосфери і ніхто не знає, що його там очікує.

Наразі, NASA знаходиться на стадії останніх приготувань до запуску корабля IBEX, метою якого буде спостереження за розмірами геліосфери та реакцією космічного випромінення на її зменшення.

«Потенціал цього відкриття – захоплює», каже МакКомас.

  • олесь

    нам кранти!!