Ніколи не задумувались, чому аморальних людей називають відразливими, потворними чи гидкими? На думку вчених, аморальна поведінка активує глибинні частини мозку, що еволюціонували для визначення гнилої їжі.
Огиду спостерігали в учасників експерименту, під час гри в розподіл грошей, які, буквально, морщили носа, отримавши нечесну пропозицію. Так саме ми реагуємо на зіпсовані напої чи огидні фото.
«Наша ідея полягає в тому, що почуття моралі використовує давні психічні рефлекси», – каже співавтор даного дослідження, психолог Торонтського університету, Адам Андерсен. «Мозок вже мав створений механізм для відштовхування небезпечних речей. Пізніше, він почав використовувати цей механізм також для речей зовсім не пов’язаних із запахом чи смаком».
В той час, як філософи традиційно визначають моральність як продукт виключно раціональної думки, вчені спробували дослідити емоційну складову цього процесу.
«Ви відмовляєтесь від їжі, що може Вам зашкодити. В питаннях моралі – Ви відмовляєтесь від дії. Ми не можемо стверджувати, що передує в цьому процесі, проте я не вважаю, що це відраза. Вони взаємопов’язані і відраза впливає на прийняття рішення», – каже Андерсен.
Команда Андерсена відзняла реакції людей на солодкі, прісні та гіркі напої, а також на сумні, нейтральні та відразливі фотографії. На основі цих реакцій, вчені склали загальну картинку з однотипною реакцією – «активацією зони levator labii», або, кажучи нормальною мовою, морщення носу та підняття верхньої губи.
Далі була запропонована гра, в якій двоє учасників ділили 10 доларів. Перший гравець розподіляв гроші, а другий мав право приймати пропозицію чи відмовлятись. Постійно пропонуючи 1 долар другому гравцю і залишаючи собі 9, перший гравець майже завжди викликав почуття огиди до себе та отримував відмову забрати 1 долар з характерним виразом огиди на обличчі.
З еволюційної точки зору, активація зони levator labii має сенс: небезпечні запахи та часточки зіпсованої їжі блокуються закритим носом та ротом. Також, використання такої реакції на неприйнятну соціальну поведінку є сприятливішою ніж страх чи агресія.
Проте, використанням одного лише глибинного механізму неможливо пояснити природу зв’язку моральності та почуття відрази. «Ця система не приймає рішень про справедливість чи несправедливість. Вони приймаються в «вищих» зонах мозку, які подають інформацію в глибинні центри, а вони, в свою чергу, відправляють інформацію назад у «вищі». Це взаємопов’язані процеси», – каже Андерсен.